Козелецький район, який здавна вабить до себе туристів неповторними архітектурними пам'ятниками, щедрою, багатою на водойми і ліси природою,  розташований у південно-західній частині Чернігівської області. 

      Межує на півночі з Чернігівським, на сході з Носівським, Бобровицьким районами Чернігівської області, на півдні і заході - з Київською областю.

      Через район пролягають міжнародні автошляхи Одеса-Санкт-Петербург та Київ-Москва.

10 населених пунктів.

Територія Козелецького району характеризується рівним, спокійним рельєфом.

      У північній, північно-східній і південно-східній частині району рівнина переходить в болота. З північного сходу на захід району протікає річка Остер, яка утворила широку річкову долину. У західній частині району з півночі на південь протікає річка Десна. 

      Районний центр - селище міського типу Козелець, розташований на р.Остер, на автомагістралі Одеса-Санкт-Петербург, за 65 км від обласного центру. Вперше згадується у ХV ст. В ХVІІ-ХVІІІ ст. був сотенним містечком, а з 1669 р. тут розміщувався центр Київського полку. З 1782 р. - повітове містечко.

      На території Козелецького району  знаходиться 39 сільськогосподарських підприємств та 9 фермерських господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових, льону, коренеплодів, картоплі, виробництві м'яса і молока. У с. Прогрес діє Чернігівський інститут агропромислового виробництва з дослідним господарством, який проводить значну наукову, селекційну роботу.

      Основу промисловості складають переробні підприємства, серед яких Козелецький маслозавод, хлібокомбінат, завод продтоварів, Чемерський спиртозавод, ТОВ "Льон-Холдінг" по переробці льону. У місті Острі працюють завод "Радіодеталь", лісозавод.

У районі функціонують 58  загальноосвітніх шкіл  та 1 гімназія. 

      Населення району обслуговують 78 медичних установ. Є технікуми ветеринарної медицини та будівельний, 2 музичні та спортивна школи, 35  будинків культури, 38 клубів, 54 бібліотеки, краєзнавчий музей в смт. Остер, музей історії ткацтва Чернігівщини в смт. Козелець.

      На Козелеччині зафіксовано три літописні населені пункти - Остер (1098), Лутава (1155), Моровськ (1147). Найвідомішою археологічною пам’яткою є поселення трипільської культури біля с.Євминка - урочище “Узвіз”.

     В Острі збереглися залишки так званої Юр'євої божниці - Михайлівської церкви (кін. ХІ ст.) 

      Увагу туристів привертають будинок полкової канцелярії Київського полку (сер. ХVІІІ ст.) в смт.Козелець, Георгіївський монастир у с.Данівка, будинок земської школи (поч. ХХ ст.) у с.Лемеші. Чимало пам'яток пов'язано з родиною Розумовських. Це - Трьохсвятительська церква у с.Лемеші (1755, арх. І.Григорович-Барський), собор Різдва Богородиці (сер. ХУІІІ ст., арх.А.Квасов, І.Григорович - Барський), один із найкращих зразків українського барокко, садиба  Дараганів з кам'яницею (ХVІІІ ст.) у Козельці.

      Уродженцями Козелецького району є останній гетьман Лівобережної України К.Розумовський, його брат О.Розумовський, державний і військовий діяч, чоловік російської імператриці Єлизавети, патофізіолог, засновник вітчизняної реаніматології В.Неговський, письменник, Герой Радянського Союзу Ю.Збанацький, співак, соліст Большого театру, Г.Нелєпп. В Острі знайшов спочинок чуваський поет Мішші Сеспель (М.Кузьмін).

       У с. Пархимів майже півтора десятка літ проживав польський письменник М.Чайковський, автор повістей з історії України "Вернигора,  український пророк", "Гетьмани України", "Українки". Учасник польського повстання 1830-1831 рр., він емігрував до Франції, жив у Парижі, Римі, згодом у Стамбулі, де прийняв іслам. За років Кримської війни воював проти Росії у складі турецької армії. У 1872 р., амністований російським урядом, повернувся в Україну, похований в с.Пархимові.